Гаванська болонка чи хаванез

Гаванський бішон або гаванська болонка (англ. Havanese хаванез, фр. Bichon Havanais) невелика порода собак, батьківщиною яких є Куба. Історія її так тісно переплетена з історією острова, що її назвали національним собакою Куби. Донедавна вони були не надто відомі у світі, але сьогодні стрімко набирають популярність у США.

Тези

• Типовий собака-компаньйон, що не уявляє життя без людини. Дуже страждають від самотності, якщо протягом тривалого часу залишаються самі.

• Довга, шовковиста шерсть хаванез - прекрасна, але потребує регулярного догляду. Більшість власників воліє стригти її, але якщо у вас виставковий собака, то краще вдатися до послуг грумінгу.

• Добре почуваються у всіх типах житла, від квартири до приватного будинку з великим двором.

• Вони будуть гавкати, якщо хтось підійде до дверей або пройде повз хвіртки. Хороша новина - вони не гавкають, лише для того, щоб почути власний голос.

• Люблять дивитися на світ з висоти, для чого забираються на дивани та столи.

• Люблять дітей і добре з ними ладнають. Зазвичай це найкращі друзі.

• Активності середньої, але потребують прогулянок та ігор.

Історія породи

Гаванський бішон це відносно молода порода, але його предок Blanquito de la Habana (маленький білий собака з Гавани), набагато старший. Про історію породи відомо мало, відомо, що вони потрапили на Кубу разом з емігрантами.

Більшість переселенців на Кубу були з знаті та багатих торговців, які брали із собою та бішонів.

Маленькі білі собачки, а саме так перекладається бішон з французької, були дуже популярні в Європі того часу. Крім того, частина переселенців прибула з Канарських островів, які були схожі за кліматом із Кубою.

Вважається, що саме популярні на Канарських островах Bichon Tenerife дали початок Blanquito de la Habana, схрещуючись з іншими породами. Власне племінної роботи не проводилося і порода розвивалася природним шляхом.

У 1800 році, аристократія Куби стала наслідувати найвищі класи континентальної Європи. В результаті на острові з`являються пуделі, придбані у Франції та Німеччині.

Пуделів схрещують з Blanquito de la Habana і метиси стають настільки популярними, що оригінальні Blanquito de la Habana зникають. Більше того, метиси вже не чисто-білі, а різних забарвлень і собак називають Bichon Havanais чи Habanero.

Так як Куба була в ізоляції, то про собак ніхто не знав і коли в 1970 Америка ними зацікавилася, то в країні було всього 11 особин. 1996 року American Kennel Club (AKC) офіційно визнав породу.

Однак, вже через два десятки років популяція стрімко збільшилася і гаванські бішони стали однією з найбільш порід, що бурхливо розвиваються в США.

У 2013 році AKC поставила їх на 25 місце за популярністю серед усіх порід, при цьому в 2012 вони займали 28 місце.

Опис

Схожі на інших бішонів, але все ж таки відрізняються. Коли їх описують, то найчастіше використовують епітети: витончені, чарівні, пухнасті. Як і належить декоративним собакам, досить невеликі.

У загривку вони досягають 22-29 см, але ідеально 23-27 см. Більшість гаванських бішонів важать від 3 до 5,5 кг, але можуть важити і до 7 кг.

Пропорційні, їх складно назвати кремезними, але вони міцніше ніж більшість декоративних порід. Лапи у них короткі, а тіло довге, але не настільки, як у такси. Хвіст середньої довжини, високо піднятий, закинутий на спину.

Морда прихована під рясною шерстю, але голова середнього розміру. При цьому стоп досить виражений і перехід між головою та мордою швидше нагадує пуделів, чим бішонів. Очі великі, овальні і мають бути темного кольору.

У більшості собак вони приховані під шерстю, але деякі власники тримінгують її. Вуха також приховані під вовною і формують контур голови. Вони звисають уздовж щік собаки та середньої довжини.

Головна риса породи – шерсть. Вона подвійна, причому кожен шар дуже м`який. Існує не так багато порід, у яких шерсть була б така ж м`яка, як у гаванської болонки. У спекотному кліматі вона служить не для обігріву, а як парасолька, що вкриває собаку від сонячних променів. Це також означає, що незважаючи на густу шість, гаванських бішонів потрібно захищати від холоду.

Вона довга по всьому тілу, але при цьому не повинна торкатися землі. На голові та шиї формує гриву, що приховує перехід до тіла. Часто шерсть заплющує очі і для виставкових собак її прибирають, закріплюючи гумкою, а для інших просто зрізають.

Шерсть хвиляста, але ступінь хвилястості відрізняється від собаки до собаки. На хвості вона утворює розкішні очеси. Тих гаванських болонок, що містять для вставок, практично не стрижуть, за винятком подушечок лап. А ось домашніх цілком можна тримінгувати.

В останні роки з`являються цуценята з унікальною шерстю. Їх називають гладкошерстими гаванцями або Shavanese. Хоча кожне таке щеня унікальне, але в цілому вони відрізняються куди коротшою вовною. Вона не те щоб коротка, але суттєво поступається за довжиною та пишністю класичним гаванезам.

У них є довгі очеси на лапах і хвості, але на морді вовни значно менше. В іншому вони нічим не відрізняються, але для участі в шоу вони не допускаються і заводчики відмовляються їх розводити.

Можуть бути будь-якого забарвлення, що надає їм особливого шику. При цьому він може бути не тільки однобарвним, але і з плямами будь-якого забарвлення. Зазвичай це світлі плями на животі, лапах, морді.

Характер

Гаванські бішони це виключно декоративні собаки, які розважають людину з того моменту, як вперше потрапили на Кубу. А до того, їхні предки були компаньйонами у багатьох знатних сімей Європи.

Вони хочуть постійно бути в колі людей і вкрай погано переносять самотність та розлуку. Слово яким можна описати характер породи – чарівні.

Крім того, що вони надзвичайно прив`язані до господаря, відрізняються і тим, що відчувають настрій людини та її зміни. На відміну від багатьох тих-порід, люблять дітей і рідко кусаються.

Більшість з них віддає перевагу компанії дітей і стають з ними найкращими друзями. Їх можна назвати найкращими собаками по відношенню до дітей, серед усіх декоративних порід. Втім, для зовсім маленьких діток їх краще не купувати, тому що ті можуть ненароком спричинити собаку біль.

Також добре вони ставляться і до чужих, що загалом не властиве декоративним собакам. Зазвичай вони спокійні та доброзичливі, не боятися і не виявляють агресію. Тим не менше, при першій зустрічі вони недовірливі і не кидаються до чужих на груди.

Вони швидко заводять друзів, тому що здатні розпізнати людину вже за пару зустрічей.

Соціалізація важлива для цієї породи, так як без неї собака може бути трохи полохливою і цурається чужих. А ось правильно вихований гаванець — це найкращий вибір для тих, хто любить пограти у футбол або відпочити на природі.

Вони дзвінко гавкають, якщо хтось стоїть біля дверей, але сторожовими собаками бути не можуть через зрозумілі причини.

Неймовірно люблять свою сім`ю та страждають від самотності. Якщо вам часто доводиться бути відсутнім вдома, то краще придивитися до інших пород. При цьому вони не мають домінантності, що робить болонок хорошим вибором для новачків. Доброзичливість та відсутність агресії передається і на інших тварин. Вони чудово ладнають із собаками, навіть без особливої ​​соціалізації. Відсутня у них і домінантність, статева чи територіальна агресія.

Вони добре уживаються з великими собаками, знову ж таки, набагато краще за більшість карликових порід. Без виховання можуть ганятися за кішками та дрібними тваринами, але без особливого ентузіазму. З домашніми ж кішками відмінно ладнають і вживаються без проблем.

І це ще не все! Вони дуже дресировані, чуйні та надзвичайно розумні. Вони здатні вивчати комплексні трюки без проблем. Саме через це їх часто використовують у цирку, вони відмінно виступають по аджиліті та образієнс.

Більшість навчаються швидко і легко, але деякі можуть виявляти впертість. Лікується ця впертість добрим словом та ласощами.

Енергійні собаки, які люблять ігри. Століттями їх утримували в будинку та вимоги до навантажень у них помірні. Але, як і інші породи, гаванська потребує щоденної прогулянки, бажано без повідця.

Втім, ця прогулянка може бути досить короткою та собаки підійдуть, для сімей у яких активність невисока. Це не означає, що їх не потрібно вигулювати і розважати зовсім. Всі собаки, які не мають виходу енергії, стають нервовими, деструктивними і страждають від нудьги.

Догляд

Достатньо раз побачити бішона, щоб зрозуміти — за вовною потрібен догляд. Власники можуть навчитися доглядати самостійно або вдатися до допомоги фахівця.

Як правило, вибирають останнє, тому що догляд вимагає часу та вміння. Деякі стрижуть собак дуже коротко, але тільки ті у кого домашні вихованці, а не виставкові собаки.

Для догляду за виставковою, потрібно кілька годин на тиждень, а то й на день. Розчісувати їх потрібно двічі на тиждень, краще щодня.

При цьому оглядати на предмет сплутаної вовни, комах, сміття, ран та алергій. На подушечках лап шерсть потрібно регулярно обрізати, а над очима можна закріплювати за допомогою гумки. Загалом, це не найпростіший у догляді собака.

У той же час, не будучи гіпоалергенною, линяє менше, ніж інші породи. Люди, які страждають від алергії, переноситимуть їх легше, тим більше що шерсть не валяється у великих кількостях.

Здоров`я

Одна з найздоровіших порід, та ще й довгожителів. У чистокровного собаки тривалість життя може бути 14-15 років, інколи ж і 17! До того ж вони страждають від меншої кількості генетичних захворювань.